|
Двигуни постійного струму |
Одним з найбільших досягнень кінця XIX століття стало винайдення людством двигуна постійного струму. Цей економний та компактний мотор швидко став одним з найважливіших елементів промисловості. Електричні двигуни пройшли нелегкий багаторічний етап перш, ніж склались сприятливі умови для їх повсякчасного використання та уведення у виробництво. У 1821 році вчений Фарадей досліджуючи взаємодію провідників з током та магнітами з’ясував, що електричний струм що проходить по провіднику, має здатність заставляти провідник крутитись навколо магніту, або ж навпаки – обертання магніту навколо провідника. Саме цей дослід і показав реальну можливість побудови електродвигуна. Саме явище магнетизму оберту продемонстрував фізик Д. Ф. Арагон у 1824 році. Він показав світові, що мідний диск закріплений на вертикальній осі обертається, якщо над ним обертати магніт. Через 55 років учений У. Бейлі досягнув обертання магнітного поля шляхом почергового підключення обмоток чотирьох стержневих магнітів до джерела постійного струму. У роботах М. Депре (Франція, 1880-1883рр.), І. Томсона (США, 1887р.) та інших вчених описуються пристрої робота яких, також заснована на властивостях обертового магнітного поля. Однак дійсно науковий виклад та обґрунтування цьому явищу вперше було дано у 1888 році італійським фізиком Г. Ферраріс і хорватським інженером та вченим Н. Тесла. Двофазний асинхронний електродвигун. був винайдений Н. Тесла в 1887 році, але на загал він представив його лишень у 1888 році. Однак поширення цей тип асинхронного двигуна так і не отримав. У 1889 році М. О. Доліво - Добровольський випробував перший у світі трифазний асинхронний двигун, а в 1890 році цей же вчений винайшов фазний ротор з кільцями і пусковими пристроями. Через 2 роки ним же була запропонована конструкція ротора, названа «подвійною білчиною кліткою». В сучасних умовах завдяки своїй простоті пристрою, надійності в експлуатації двигуни постійного струму є найпоширенішими електричними машинами в світі. Існує три види двигунів постійного струму, які розрізняються за методом збудження: - Шунтові пристрою, або механізми паралельного збудження. Обмотка збудження його приєднується до затискачів якоря паралельно зовнішньому ланцюгу. Зручність цього генератора в тому, що він не вимагає додаткового джерела енергії для живлення обмотки збудження, і тому є дуже поширеним. - Серієсні механізми, або двигуни послідовного збудження мають обмотку збудження з'єднану послідовно із зовнішнім ланцюгом. Він застосовується тільки як механізм спеціального призначення. - Компаундні машини, або пристрої змішаного збудження мають дві обмотки збудження, послідовну і паралельну. Він має поліпшені властивості генератора паралельного збудження, але за вартістю дорожчий. Такий пристрій, як електродвигун постійного струму, використовується в ряді галузей промисловості, а також в транспортних засобах. Сфера їх застосування дуже широка. Візьмемо, наприклад, залізничний транспорт. Тут електродвигун постійного струму можна побачити в колісних парах, в приводах компресорної установки, вентиляційної системи гальмівних опорів, а також він необхідний для функціонування залізничних шлагбаумів. Міський транспорт також потребує цих пристроїв, які забезпечують тягу в трамваях і тролейбусах. У металообробці, сільському господарстві, гірничорудній та інших галузях промисловості, при вантажо-розвантажувальних роботах і т.д. вони незамінні, оскільки дозволяють перетворити електроенергію постійного струму в енергію механічну для тих приводів, які повинні підтримувати швидкість обертання приводу точно на заданому рівні і забезпечувати широкий діапазон регулювання швидкостей. Таким чином, сучасне людство майже всюди використовує електричні двигуни, адже вони якісно полегшують життя та надають можливість отримувати комфорт від використання певних механізмів.
З питань виготовлення і замовлення двигунів постійного струму та колекторних електродвигунів малої потужності з доставкою по Україні та за її межі просимо звертатись до Ждиняк Зіновія Зіновійовича :
Нові публікації: |